Фітолампи ДНАТ для теплиць Tungsram LU600/XO/PSL/T/E40

Лампи з надвисокою світловіддачею та тривалим терміном експлуатації
• Світловий потік на 20% більший
• Збільшений термін експлуатації — до 32 000 год
• Найвища енергоефективність — 150 лм/Вт
Як відомо, для росту, цвітіння й плодоносіння рослинам потрібне світло. Це пов'язано з тим, що всі зелені рослини є автотрофами — вони не отримують органічні речовини ззовні, а самі виробляють їх за допомогою фотосинтезу. Під дією енергії світла з води та вуглекислого газу рослини утворюють органічні сполуки, які взаємодіють із речовинами, що надходить із ґрунту, і слугують для будівництва нових клітин.
Досвідченим способом встановлено, що для мінімальної фотосинтетичної активності рослини досить рівня освітленості всього 100 лк (люкс), але для нормального засвоєння вуглепання, води та інших речовин потрібен рівень щонайменше 3000 лк-5500лк. Брак світла призводить до неприродного витягування пагонів, зменшення площі листя та скорочення утворення хлорофілу (бледне листя).
Світловий день не має перевищувати 14 годин на добу для дорослих рослин. Реакція на тривалість світлового дня (фотоперіодизм) різна у конкретних рослин. Занадто довгий світловий день може порушити розвиток квіткових бруньок, і рослина не буде цвіти.
Сеянці потребують цілодобового освітлення. Якщо ви вирощуєте рослини з насіння, то враховуйте, що в перші дні після проростання молодим зіходам потрібно забезпечити цілодобове яскраве освітлення. У наступні дні світловий день поступово скорочують, спочатку до 16, потім до 14 годин на добу.
Вибір освітленості в зимовий період залежить від температурного режиму. Теплолюбні рослини зимують за незначного зниження температури й освітленості. Для інших рослин зниження освітленості допускається тільки за прохолодної зимівлі (5-15 градусів С). Рослинам властивий фототропізм — реакція на напрямок падіння світла. Штучне світло має падати на рослини аналогічно природному світлу — зверху, у цьому разі рослинам не доведеться витрачати енергію на зміну положення листя, щоб отримати якомога більше світла.
Розв'язати проблему недостатньої освітленості для рослин можна за допомогою штучних джерел — ламп розжарювання або газорозрядних ламп. Світіння ламп розжарювання виникає внаслідок нагрівання тіла накала (найчастіше це вольфрамова спіраль). У газорозрядній лампі оптичне випромінювання виникає внаслідок електричного розряду в газах, парах або їхніх сумішах.
Лампи розжарювання поширені, прості у використанні, але мають дуже низьку світловидатність і короткий термін експлуатації. Світлова видатність ламп розжарювання загального призначення — 10-15 лм/Вт, термін експлуатації 1000 год. До лампів розжарювання належать також кварцові галогенні лампи, які характеризуються збільшеним світловим потоком і терміном експлуатації. Їхні колби заповнені газом із невеликою кількістю галогенидів. Світлова видатність галогенних ламп — 22-25 лм/Вт, термін експлуатації 2000 год.
Для освітлення рослин лампи розжарювання (звичайні та галогенні) економічно не вигідні й навіть шкідливі — основна частина споживаної електроенергії (95%) вони перетворюються на тепло, яке стимулює неприродне витягування стебел. За допомогою цих ламп принципово неможливо забезпечити необхідні рівні освітленості без перегрівання й навіть теплового опіку рослин. Наприклад, для забезпечення рівня освітленості 4000 люкс знадобиться лампа потужністю 500 Вт, водночас тільки 30 Вт будуть перетворені на світло, а інші 470 Вт — у тепло. Рефлекторні лампи розжарювання з маркуванням «фіто» призначаються для освітлення квітів (зрізування) у магазинах і на виставках, їх ефективність під час вирощування рослин дрібничка. Ці лампи розроблені для акцентного освітлення: на колбу нанесений спеціальний фільтр для створення спецефектів на кшталт іскристого світла, що робить рослини зовні привабливішими. Через недоцільне застосування ламп розжарювання розглядати їх не будемо.
Газорозрядні лампи (вони ж називаються розрядними) проти ламп розжарювання мають вищу світлову видатність і довший термін експлуатації. Вони мають різноманітні спектри випромінювання й широкий діапазон значень потужності, яскравості та інших параметрів. Є газорозрядні лампи низького та високого тиску. Останні також називаються лампами високої інтенсивності. Завдяки добавкам до основного газу, що наповнює колбу (зазвичай, це пари ртуті, натрію та ін.), варіюється колір випромінювання. З усього різноманіття газорозрядних ламп у рослинності отримали поширення лампи, як-от люмінесцентні, ртутні, металогалогенні та натрієві високого тиску.
Щоб джерело світла підходило для вирощування рослин, йому потрібно мати відповідні спектральні характеристики, високу світловидатність і потужність, достатню для створення високої освітленості на необхідній площі.
Спектр випромінювання — сукупність монохроматичних випромінювань, що входять до складу складного випромінювання. Оптична зона спектра ділитися на ультрафіолетову, видиму й інфрачервону. Ультрафіолетове випромінювання — оптичне випромінювання, довжини хвиль монохроматичних складників якого лежать у межах від 1 до 380 нм. Видиме випромінювання (світло) — випромінювання, що викликає зорове відчуття у разі потрапляння на сітківку ока, має довжини хвиль монохроматичних складників у межах від 380 до 780 нм. Інфрачервоне випромінювання — оптичне випромінювання, довжини хвиль монохроматичних складників якого понад 780 нм.
У спектральному діапазоні виділяються такі умовні ділянки відповідно до їх впливу на фізіологічні процеси рослин:
1. Довжина хвилі менш ніж 400 нм — випромінювання шкідливе для більшості рослин.
2. Довжина хвилі 400-510 нм — поглинання каротиноїдами, другий пік фотосинтезу, паростковий і формативний ефекти.
3. Довжина хвилі 510-700 нм — зона максимального фотосинтетичного ефекту (перший пік фотосинтезу), синтез хлорофілу, прояв ефекту фотоперіодизму.
4. Довжина хвилі понад 700 нм — загалом ефект витягування стебла.
Корисне для рослин випромінювання лежить у зоні видимого спектра. Водночас найбільше значення має зона від 400 до 700 нм, яка називається зоною ФАР (фотосинтетично активна радіація). Доля споживаної лампою електроенергії, що переходить у випромінювання в області ФАР, називається ККД ФАР. Цей показник у середньому становить 10-12% для ртутних ламп, 20-22% для люмінесцентних ламп (для компактних у 1,5 раза нижчий), 26-28% для натрієвих ламп високого тиску, 26-30% для металогалогенні ламп.
Сфера чутливості рослин до спектраального складу світла практично збігається з зоною чутливості людського ока. У разі, якщо суб'єктивно світло лампи сильно відрізняється від сонячного, найімовірніше, лампа не підходить для вирощування рослин. Наприклад, натрієві лампи низького тиску, що виробляють монохроматичне отруйно-жовте світло з дуже низьким кольоропередаванням, не придатні для досвітки рослин. Також не підходять для вирощування рослин, використовуваних у соляріях, на виробництві ультрафіолетові лампи та з лікувальною метою інфрачервоні лампи. У нашому випадку відповідними для рослин — будуть люмінесцентні, ртутні, металогалогенні та натрієві лампи високого тиску.
Хоча зона чутливості фотосинтезу й збігається з зоною чутливості людського ока, рослини та людина «здивують» світло трохи по-різному. Око людини найбільш чутливе до жовто-зеленого світла. Перший пік фотосинтезу рослин припадає на оранжево-червону частину спектра, другий — на синьо-блакитну, жовто-зелена зона не грає вирішального значення. Ця особливість використовується в спеціалізованих фітолампах, які можна використовувати за повного браку природного світла. У селекційних теплицях і фітоустановках (наприклад, у разі мікроклонального розмноження) на стадії пророщування використовуються люмінесцентні лампи з бузково-рожевим світінням (наприклад, лампи ЛФУ), яка ефективна для фотосинтезу, але неприродна для людини. Зазвичай, на таких підприємствах обслуговчий персонал зобов'язаний носити захисні окуляри — світло таких ламп подразнює очі та може викликати головний біль. Під час використання таких ламп бажано використовувати світильник на дві лампи, у який треба встановлювати одну фітолампу з бузково-рожевим світінням й одну звичайну люмінесцентну лампу з білим світінням, унаслідок чого світло буде приємнішим для очей.
Також важливо, щоб джерело світла з відповідною спектральною характеристикою був здатний зробити світловий потік, достатній для створення необхідної освітленості на якомога більшій площі. Освітлення (едниця вимірювання — люкс) — щільність світлового потоку по просвітлюваній поверхні. Освітленість поверхні зворотно пропорційна квадрату відстані від джерела світла до просвітлюваної поверхні та залежить від того, під яким кутом падає світло на поверхню. Світловий потік (диниця вимірювання — люмен) — повна кількість світла, що випромінюється лампою у всіх напрямках. Світловіддача — співвідношення випромінюваного світлового потоку до споживаної потужності, тобто показник ефективності перетворення електроенергії на світло (едиця вимірювання — люмен/Ватт). Показники світловидатності мають певний діапазон значень для кожного типу ламп.
У характеристиках лампи часто вказуються передавання кольору та колірна температура випромінювання. Загальний індекс кольоропередавання Ra говорить про те, наскільки природними матимуть вигляд предмети у світлі конкретної лампи, його величина варіюється від 0 до 100, максимальне значення відповідає ідеальному кольоропередаванню. Колір світла — виключно суб'єктивна категорія, що визначає індивідуальні відчуття від світла. Щоб об'єктивно оцінити колір світла використовується значення колірної температури світла (єдиниця вимірювання — Кельвін), яке означають таке:
колірна температура приблизно 2700 К — надтеплий колір, близький до кольору випромінювання лампи розжарювання;
колірна температура приблизно 3000 К — тепло-білий колір;
колірна температура приблизно 4000 К — нормально білий колір;